Науково описано третє видання казки; здійснено порівняльний аналіз видань різних років з боку поліграфії та художнього оформлення; досліджено вікові, родинні, творчі та інші фактори життя Василя Симоненка й Анатолія Базилевича під час роботи над казкою.
|
Досліджується друкована продукція Миколаївської гражданської друкарні, книгозбірні, де вона нині зберігається, також назви та кількість примірників. Представлений список літератури, надрукованої у Миколаєві, на сьогодні є найповнішим.
|
Під час полювання на звіра молодший брат Олександра Невського, князь Василь Костромський, так захопився ловами, що заблудився у лісових хащах. Несподівано князь побачив на сосні ікону, що піднялася в повітря.
|
Миколо-Іорданська церква заснована за часів Київської Русі. Назва церкви походить від струмка, в назві якого фігурувало слово Йордан.
|
У книжковому океані присутні раритети, в яких голосно звучить музика життєвої мудрості української нації. Серед них – «Малорусскія и Галицкія загадки». Книга зберігається у фондах Музею книги і друкарства України, а раніше належала родині Коляди.
|
Візуальне уявлення про безконечник отримуємо, милуючись орнаментом, мальованим чи вишитим, дрібні елементи якого повторюються. Такий ланцюжок не має кінця, а коли замикається в коло, то вже й без початку.
|
Чому другорядний похід удільних князів проти половців набув такої гучної слави? Чому автор твору волів залишитись у тіні? чому літописна повість і через 820 років по створенні хвилює? Ба, причина ж криється не тільки в пахощах Боянового слова.
|
Свята великомучениця Варвара користується великою любов’ю серед українців. Пам’ять святої православна церква відзначає 17 грудня.
|
Мій досвід ведення екскурсії є результатом «набивання гуль», роздумів і повчань досвідчених колег. Він також ґрунтується на довідковій літературі. Одна із них - «Теория коммуникации», яку написав український вчений Георгій Почепцов. Автор акцентує увага читачів на різких змінах, які відбулись у суспільстві на рівні спілкування, за останні десятиліття.
|
Так сталося, що з книгою Рудницького «Початкова ґеоґрафія для народніх шкіл» пов’язане моє входження в Музей книги і друкарства України. Це перша книга, на яку я підготувала уніфікований паспорт. Прониклива мова автора, його ніжна любов до рідної землі, залюбленість у предмет географії, мене тоді приголомшили. Кілька разів прочитала сам підручник.
|