З історії образу святої мучениці Параскеви,

що на зворотному боці ікони Божої Матері «Феодорівська».

Під час полювання на звіра молодший брат Олександра Невського, князь Василь Костромський, так захопився ловами, що заблудився у лісових хащах. Несподівано князь побачив на сосні ікону, що чудесним чином піднялася в повітря. Мисливці, які супроводжували князя, опустилися перед іконою на коліна й почали молилися.

Священики перенесли новоявлений образ у Кострому.
Жителі міста розказували таке. Коли князь полював, то вулицями пройшов невідомий воїн з іконою в руках. На ньому було багате вбрання, а обличчя його нагадало містянам зображення великомученика Феодора Стратилата (на його честь у Костромі збудували церкву).
Нову ікону назвали Феодорівською.
Цим образом Божої Матері великий князь Ярослав Всеволодович у 1239 році благословив свого сина – благовірного великого князя Олександра Невського – на шлюб з Параскевою, дочкою полоцького князя Брачислава. У зв’язку з цим на зворотний бік ікони нанесли зображення святої мучениці Параскеви, названої П’ятниця. Свята вважалася на Русі покровителькою весіль і наречених. Наразі православні звертаються як до заступниці сімейної злагоди, народження і виховання дітей, вона допомагає при важких пологах.
1260 року чудотворний образ врятував Кострому від татарських полчищ. За прикладом князя Андрія Боголюбського костромський князь обніс Феодорівською іконою всі полки.
1613 року Феодорівською іконою Божої Матері благословили на царювання князя Михайла Федоровича Романова.
Перед названою іконою Божої Матері моляться при важких хворобах.

З 1991 року ведеться літопис сучасних див, що звершуються на молитви біля Феодорівської ікони. Є інформація, що дотепер таких подій зафіксовано понад сотню.

2004 року з нагоди надання Свято-Успенському Святогірському чоловічому монастирю статусу Лаври, від 12 вересня до 19 жовтня відбувся Другий Всеукраїнський хресний хід, Тоді чудотворна Феодорівська ікона відвідала 38 міст України.
Хресний хід благословив Предстоятель Української Православної церкви Блаженнійший Володимир, Митрополит Київський і всієї України.
Хресний хід здійснювався в першу голову во славу Божу. А ще для прохання сугубої благодаті Божої, укріплення у вірі та моральності народу православного, установлення миру, запобігання братовбивчих конфліктів, задля привернення уваги до проблем Православ’я.
Хресний хід організувало Об’єднання громадян «Путь православних» імені святого рівноапостольного Володимира – організація, створена з благословення Предстоятеля Української Православної церкви Блаженнійшого Володимира.
21 і 22 вересня чудотворна ікона прибула до Києва. Честь її прийняти удостоївся Храм Миколи Мірлікійського, що в Покровського жіночому монастирі.
Святого образу торкнулася р. Б. Лідія.

Молитва перед Іконою
К кому воззову, Владычице, к кому прибегну в печали моей, к кому привнесу слезы и воздыхания моя, аще не к Тебе, Царице Небесе и земли. Кто исторгнет мя из тины грехов и беззаконий, аще не Ты, о Мати Живота, Заступнице и Прибежище рода человеческаго. Услыши стенание мое, утеши мя и помилуй в горести моей, защити в бедах и напастех, избави от озлоблении и скорбей и всяких недугов и болезней, от враг видимых и невидимых, умири вражду стужающих мне, да избавлен буду от клеветы и злобы человеческим; такождь от своея ми плоти гнусных обычаев свободи мя. Укрый мя под сению милости Твоя, да обрящу покой и радость и от грехов очищение. Твоему матернему заступлению себе вручаю: буди мне Мати и Надежда, Покров и Помощь и Заступление, радость и утешение и скорая во всем Помощница. О, чудная Владычице! Всяк притекай к Тебе, без Твоея всесильныя помощи не отходит; сего ради  и аз недостойный к Тебе прибегаю, да избавлен буду от внезапныя и лютыя смерти, скрежета зубнаго и вечнаго мучения. Небесное же Царство получити сподоблюся и Тебе во умилении сердца реку: радуйся, Мати Божия, Предстательнице и Заступнице наша усердная, во веки веков. Аминь.