Синопсис до творів Лідії Гулько із серії «Пригоди Мишка в піднебесній Гойтасира»
Синопсис до серії «Пригоди Мишка в піднебесній Гойтасира»
Автор плекає краєзнавчу мету: літературними засобами зобразити минуле батьківської землі, а точніше – кінець VI ст. до н. е.
Завдяки сприйняття того світу сучасним хлопчиком, події і факти минулого, історичні особистості, герої грецьких міфів, істоти невидимого світу запам’ятовуються і не викликають сумніву. За жанром пригодницька література. Тональність розповіді відповідає ситуації, але загалом проста, щира, місцями іронічна. Під час написання були використані автентичні джерела, наукові дослідження, афоризми, притаманні певному народу (скіфам, грекам, персам, фінікійцям). Для зручності пояснення приміток подано внизу сторінки, під основним текстом.
Герой серії Мишко мешканець села Криве Озеро, що на Миколаївщині.
«Царський пояс». У першій главі мовиться про Мишкових батьків: Євстахія, сільського знахаря, і Марійку, сироту. Хатня миша, що потерпала від котів та собак, які супроводжували клієнтів, обірвала свої страждання, коли обчикрижила бороду господаря (у ній містився хист ворожбита). Відтак у Євстахія «професійні» проблеми. Селяни вимагають, щоб він покинув село. Проте миша рятує Євстахія. Вона приводить його у царство Аїда. Звідти чоловік виводить Марійку. Зовнішність обох змінена. На зорі Незалежності родина у великій скруті. Марійка та семирічний Мишко не здорові. Миша лікує хлопчика скіфською травою. Схиляє родину перекинутися до скіфів, що колись мешкали в районі їхнього села. До того ж Євстахій володіє перснем, що належав скіфському князю. У Скіфії хлопчик знайомиться з побутом і звичками кочівників.
Плем’я очолює Скіл, підліток, бо під час змагання саме він виборов царський пояс. Проте пояс хтось украв. Пошуки пояса для Мишка вельми плідні. Він побував у Ольвії, на острові Бояні, у палаці Нептуна, на балу-маскараді в Посейдона. Батьків перстень допомагає хлопчику входити у невидимий для людей світ. Отак у повітрі спілкувався з планетниками і вітрами: Нотом, Немизою, Похвистом; у яру з Богинкою, Болотницею, Водяним, Ічетиком, Анчуткою; у морі з Нептуном і Моряною; у палаці Посейдона з олімпійським богами Мишка знайомить Гефест. У будинку грека Демида Мишко бесідує з Сосідонькою, Домовим, Дворовим, Кикиморою, бачить Коргоруш, що схожі на котів, але з людськими обличчями, слухає пісню бабуні Дрімоти. Характерно, що коло питань, піднятих невидимими істотами, перебуває в рамках уявлень слов’ян про цих істот. Мишко підказує Скілу, де перебуває царський пояс.
Коли родина поверталася додому, то на високій могилі, у траві, Мишко підняв монету. На згадку про Скіфію.
У другій книжці «Залізна шапка Арпоксая» Мишко п’ятикласник. Його батько – учитель історії, мати – фельдшер.
Переддень літнього сонцестояння. Стурбовані екологічною ситуацією, мешканці Кривого Озера відвідали заповідник «Гранітно-Степове Побужжя». На високому березі Мишка непокоїть талісман – скіфська монета. Світлочеревий полоз переносить хлопчика у безлюдне місто Каркіда, що в Тавриці. Підводить до близнят, рабів з Араду, фінікійського царства. Хлопчик виліковує дітей пігулками аспірину. Дізнається, що жителів міста перенесла у інші світи Ламія, що служить скіфам. У місто вривається чорна ватага – скіфи. Задля безпеки вони вимазалися гряззю. Їхній ватажок Скіл. Вони шукають шапку Арпоксая, одного із перших скіфських царів. Шапка є перепусткою для царства Скопасіса на Свято Всеперемагаючого Сонця, що проходить кожного року на Семи горбах у день найвищого сонця. Пошуки у місті безрезультатні. Енареї шляхом ворожіння підказують, що шапку з могили разом з іншим скарбом винесли степові пірати. Шапку, як непотріб викинули. Її підібрав птах Боривітер і нахромив на Скляну Гору, що є житлом святош. Шаман Мадій на розспів розказує історію Гори. Вона на дні моря, але вночі піднімається, щоб набратися енергії від зірок та берегів вітчизни. Бувалий вояка підказує Скілу про неврів, які мали здатність перекидатися на вовкулак, що літають. Завдяки вогненному листу, який скіфи надіслали своїм племенам, невра доставили в Каркіду. Описаний обряд перетворення чоловіка у вовка. Лише Мишкові вовк дозволив себе загнуздувати.
Твір багатовекторний. Події відбуваються стрімко, розповідь динамічна. В сюжеті співіснують вигадка і науково підтверджена історична правда. Для кращого сприйняття і запам’ятовування інформації текст скомпонований у 13 глав. Кожна глави з окремих оповідок. Наявні представники різних народів і племен (скіфи, неври, фінікійці, греки, таври), образи як зі слов’янського фольклору (Ламія, вовкулака, десять морських зміївн, Князь), так і грецької міфології (Діоніс, Ніке, Афіна Паллада, Тіфон). Звучать розповіді про небесних покровителів скіфів (Папай, Гойтасир, Табіті), царство Арад, містерії в Афінах, Лавріонську рудокопню тощо.
У пошуках шапки Мишко мандрує дном Гостинного моря. Екстремальні пригоди загартовують хлопчика й водночас додають знань: у водолазний костюм, створений богом веселощів Діонісом, вмонтований всезнаючий Ерудит, що відповідає на всі запитання Мишка.
Хлопчик, що переміг страх, знімає зі Скіляної Гори шапку Арпоксая.
Хоча скіфи запрошують його на Свято Всеперемагаючого Сонця, та він вибирає повернення додому, до рідних.
Перед сном Мишко розказує батькові про пережиті пригоди. Хлопчик роздумує:
«– Шаман Мадій згадував скіфо-перську війну. Чому б нашій сім’ї на цій війні не побувати? Ми б з тобою взяли участь у війні.
– Я щось придумаю, синку... Уроки скіфо-перської війни вельми повчальні. До того ж скіфи перемогли персів».
Твір «Помста Перса Дарія, або Скіфо-перська війна» складається з чотирьох частин. Кожна поділена на глави.
Перша частина «Напередодні війни» відкривається нарадою у палаці мідійських царів, що в Екбатанах. Дарій озвучує свій намір піти війною на північні народи і обґрунтовує свій намір.
Наступна глава присвячена саміту, який влаштували скіфи, коли дізналися про загрозу Дарія. Але вожді племен, окрім савроматів, будинів та гелонів, скіфів не підтримали. Під час трапези підліток Скіл просить у Іданфірса, царя всіх скіфських царів, сприяння у створенні загону хлопчиків, щоб відводити персів у Гетську пустиню. У цей загін самовільно вливається Мишко.
У другій частині «Перс Дарій наступає» описано перебування Мишка у полоні. Його непрості взаємини з царевичем Ксерксом та його товаришем Аманом (історичні особистості).
Мишко знайомиться з Даниїлом, відомого зі Старого Завіту пророка. Він прагне знайти міст Чінват, щоб відійти у кращі світи. Ксеркс дослівно переповідає текст листів, якими обмінялися перси зі скіфами. Даниїлу відкривається майбутня місія Мишка. Він очолить хліборобів своєї, сумом огорнутої, країни. Мудрий старець дає уроки Мишкові, як майбутньому лідеру нації.
У частині «Кульмінації скіфо-перської кампанії» докладно описана підготовка персів до битви зі скіфами, їхня амуніція, план розташування військ, об’їзд Дарієм з воєводами фронту, підохочення вояків до звитяги. Прибуття скіфів на поле бою подано як суб’єктивно, через сприйняття Дарієм, так і об’єктивно: звернення Іданфірса до вояків, камлання шамана. Полювання на зайця Дарій сприймає на кшталт демонстрації неповаги ворога до його персони. Дарій наказує завертати війська. Битва не відбулася. Мишко дізнається про високу місію Ксеркса, майбутнього імператора. Вона полягає в об’єднанні земель, боротьбі проти язичницьких богів.
Остання частина «Дарій відступає» то сумна, то весела. Скіл, що перший примчав до переправи, у розпачі. Ще б пак. Він розминувся з Персом. Скіфські вожді вмовляють грецьких моряків та їхніх начальників зламати переправу й стати вільними, господарями своєї долі. Начальники просять дозволу порадитися. Мишко з допомогою чарівного персня переноситься на судно, де проходить нарада. Він стає свідком брехні. Греки домовилися руйнувати переправу, але про скіфське око. Мишко попереджає скіфів про брехню греків. Але скіфи хлопчика не чують. Вони мчать Степом, прагнуть перейняти Перса.
Мишко бавиться із Ксерксом, літає з ним. Попереджає Дарія про те, що скіфи шукають його. Розказує, що наплавний міст збережений. Дарій бере хлопчика під своє крило. Пропонує йому надалі залишитися при Ксерксові. Але Мишко твердо вирішив повертатися до рідних людей і місць.
На високому березі бурхливо проходять збори. Іданфірс у прикінцевому слові дякує богам і союзникам за допомогу. Скіфи, що прагнуть крові й помсти, гуртуються для походу на сусідів, що не підтримали їх у ході війни проти Перса.