«Ветреная женщина», або Ложка дьогтю

На вихідних, що минули, телеканал Інтер крутив серіал «Ветреная женщина» (останні три серії додивилася в Інтернеті).
Виробництво: Україна і Росія. Режисер Ольга Перуновська.

Що мені у фільмі сподобалось? Наприклад те, що зібралося гроно чудових акторів, серед них Анатолій Хостикоїв. Герой, якого він грає, Олександр Іванович Боголюбов, успішний підприємець, власник мережі продовольчих маркетів. Красиві й талановиті молоді актори. Головні: Кірілл Жандаров (грає Нікіту Горєлова), Валерія Ходос (Лія Заєвська), Ольга Лук’яненко (Світлана Боголюбова). Остання – дочка Боголюбова, третя точка любовного трикутника.
Тримала в напрузі любовна лінія. До речі, тема кохання – найсильніша в мистецтві, так само, як і в житті. Над нею витає невидимий дух, через це вона захоплює і хвилює. А ще кохання огорнуто таємницею, розгадати яку людині не під силу.

...Із книги Є. Вардімона «Женщина в Древнем мире» (М.: Наука, 1990) дізналася, що в часи Трої існувало місто Агарит як головний центр Східного Середземномор’я. В Агариті на високій гори стояв храм Ваалові. До храму тулилася вежа, висотою 90 метрів. На ній щороку відбувалися «священні шлюби». Храмових прислужниць тоді називали «посвяченими богу». Під час містерії найвищого накалу набували хвилини, коли жрець, прихопивши наймолодшу прислужницю, піднімався з нею на вежу. Присутні знали, що між ними насправді відбувається. Однак вірили не в те, що ми, сьогоднішні й прагматичні. Серця присутніх палали від радісного збудження: «Боженьку, зливається небо із землею. На землю проливається життєдайна волога, зародиться нове життя». У давньому Вавілоні кожна жінка позбулася в храмі цноти під час культового ритуалу. Також у Корінфі, у великому храмі Афродити проходили свята любові. Любов повинна була «воскресити» життєві сили, як у присутніх у храмі, так і в небожителів. 1000 храмових рабинь позували у принадних позах перед художниками. Потім паломники купляли вази з їхніми зображеннями. До речі, в Помпеях до послуг 20-тисячного населення було 7 публічних домів.
Та повертаємося в наше грішне сьогодення, до «Ветренной женщины».
Прочитала у відгуках, що глядачі не вірять у щирість почуттів Нікіти, жаліють його. Вважають дії героя нерозумними, непрактичними. Хоча згадаймо: хлопець виріс без матері. Значить, мав потребу у справжній любові, прагнув її. Щирість почуття він серцем відчував. До слова, цінний і рідкісний скарб. Так що поступки героя мотивовані.
У фільмі піднімаються й інші злободенні теми. Наприклад, мажорів, і саме тих, що, здобувши освіти за кордоном, повертаються на батьківщину; зрощення тих олігархів з бандитами, що мають вплив у всіх сферах суспільного життя; багатства і бідності; відірваності капіталістів від народу і його проблем.
Боголюбов, який хрестив Нікіту, запевняє: в память про його батька і свого доброго друга підтримає хлопця. Не забуває й про те, що він його тримав до Хреста. Пан Олександр бачить Нікіту своїм майбутнім зятем. Це він схилив збори акціонерів підтримати кандидатуру на посаду головного директора саме Нікіту. А тут ще між молодими людьми, Нікітою і Світланою, спалахнула іскра кохання. Проте їй не судилося стати полум’ям, щоб підтримувати своїм теплом оселю молодят.
Волею випадка в життя Нікіти Горєлова входить Лія Заєвська. Дівчина не поступила до інституту і мала нещастя бути схожою на колишню дружину кримінального авторитета, попасти на його очі. На Лію полюють бандити. Нікіта, як і належить герою, спасає дівчину і карає зловмисника.
Лія виросла в російській глибинці, куди восени і навесні можна добратися лише на вертольоті чи гусеничному тракторі. Вона здорова, вродлива. з чистими помислами. У її роді збереглася віра у родове дерево. З роду в рід передається предання: якщо стати під могутнім деревом і сильно закричати, то дерево тебе почує. Почне вібрувати й розхитувати небо. Приходять у рух небожителі. Найперше – родичі. Вони, звичайно, допоможуть. Нікіта в предання не вірить. Але йому серце підказало: Лія саме та дівчина, яка йому потрібна в ролі дружини.
Олігарх Боголюбов, у якого стосовно Нікіти далекоглядні плани, з рішенням свого похресника не згоден. Протягом багатьох серій олігарх робить підніжки Нікіті. А коли зрозумів, що повернути хлопця не може, то наказую збити автомобіль, в якому їдуть Нікіта з Лією. Та ще й так, щоб вони загинули. Велика вантажівка врізається в легке авто. Воно злітає в повітря, а потім перевертається. Валить дим. Нікіта, котрий дивом уцілів, витягує Лію. Проте дівчина не подає ознак життя. Тоді Нікіта кидається до дерева і кричить не своїм голосом. Стовбур похитнувся і завібрував. За ним ожили гілки та листя. Все дерево хиталося й світилося неземним світлом. Приїхала швидка допомога. Лікарі перемовляються: дівчина жива. На шаленій швидкості машина мчить до лікарні. Нікіта, оговтавшись, теж мчить ( на своїх нозах) на шаленій швидкості, доганяє кохану. От і увесь фільм.
Так де ж ложка дьогтю, яку пообіцяла в заголовку піднести авторка допису?
А ви, шановні, не зрозуміли?
Задумайтеся над таким.
Чому режисер (Ольга Перуновська), що насправді є бог і цар фільму, вибрала для хрещеного батька Нікіти (вкрай негативної, небезпечної особи), таке П.І.Б.: Боголюбов (коментувати не треба) Олександр(«захисник людей») Іванович («Божа благодать»)?
Чому дівчина, в якої чиста душа і яка виросла далеко від згубної для людини цивілізації, не читає молитви, потрапивши в біду, а звертається за допомогою до язичницьких сил? У фільмі досить переконливо й ефектно показано, як ці сили допомагають героям, приміром оберігають їх від переохолодження і навіть дарують життя.
Ми, християни, повинні дивитися в корінь всього, що нам підсовують. А найпильніше – в предмет, що має яскраву целофанову обгортку.
До речі, на сторінці для обговорення фільмів редакція ставить вимогу: не піднімати релігійні питання. Що ж, неповерхові, такі, що думають, телеглядачі, заходять й на інші сайти. Залишу свій відгук там.
«Ветреная женщина», або Ложка дьогтю

На вихідних, що минули, телеканал Інтер крутив серіал «Ветреная женщина» (останні три серії додивилася в Інтернеті).
Виробництво: Україна і Росія. Режисер Ольга Перуновська.

Що мені у фільмі сподобалось? Наприклад те, що зібралося гроно чудових акторів, серед них Анатолій Хостикоїв. Герой, якого він грає, Олександр Іванович Боголюбов, успішний підприємець, власник мережі продовольчих маркетів. Красиві й талановиті молоді актори. Головні: Кірілл Жандаров (грає Нікіту Горєлова), Валерія Ходос (Лія Заєвська), Ольга Лук’яненко (Світлана Боголюбова). Остання – дочка Боголюбова, третя точка любовного трикутника.
Тримала в напрузі любовна лінія. До речі, тема кохання – найсильніша в мистецтві, так само, як і в житті. Над нею витає невидимий дух, через це вона захоплює. А ще кохання огорнуто таємницею, розгадати яку людині не під силу.

...Із книги Є. Вардімона «Женщина в Древнем мире» (М.: Наука, 1990) дізналася, що в часи Трої існувало місто Агарит як головний центр Східного Середземномор’я. В Агариті на високій гори стояв храм Ваалові. До храму тулилася вежа, висотою 90 метрів. На ній щороку відбувалися «священні шлюби». Храмових прислужниць тоді називали «посвяченими богу». Під час містерії найвищого накалу набували хвилини, коли жрець, прихопивши наймолодшу прислужницю, піднімався з нею на вежу. Присутні знали, що між ними насправді відбувається. Однак вірили не в те, що ми, сьогоднішні й прагматичні. Серця присутніх палали від радісного збудження: «Боженьку, зливається небо із землею. На землю проливається життєдайна волога, зародиться нове життя». У давньому Вавілоні кожна жінка позбулася в храмі цноти під час культового ритуалу. Також у Корінфі, у великому храмі Афродити проходили свята любові. Любов повинна була «воскресити» життєві сили, як у присутніх у храмі, так і в небожителів. 1000 храмових рабинь позували у принадних позах перед художниками. Потім паломники купляли вази з їхніми зображеннями. До речі, в Помпеях до послуг 20-тисячного населення було 7 публічних домів.
Та повертаємося в наше грішне сьогодення, до «Ветренной женщины».
Прочитала у відгуках, що глядачі не вірять у щирість почуттів Нікіти, жаліють його. Вважають дії героя нерозумними, непрактичними. Хоча згадаймо: хлопець виріс без матері. Значить, мав потребу у справжній любові, прагнув її. Щирість почуття він серцем відчував. До слова, цінний і рідкісний скарб. Так що поступки героя мотивовані.
У фільмі піднімаються й інші злободенні теми. Наприклад, мажорів, і саме тих, що, здобувши освіти за кордоном, повертаються на батьківщину; зрощення тих олігархів з бандитами, що мають вплив у всіх сферах суспільного життя; багатства і бідності; відірваності капіталістів від народу і його проблем.
Боголюбов, який хрестив Нікіту, запевняє: в память про його батька і свого доброго друга підтримає хлопця. Не забуває й про те, що він його тримав до Хреста. Пан Олександр бачить Нікіту своїм майбутнім зятем. Це він схилив збори акціонерів підтримати кандидатуру на посаду головного директора саме Нікіту. А тут ще між молодими людьми, Нікітою і Світланою, спалахнула іскра кохання. Проте їй не судилося стати полум’ям, щоб підтримувати своїм теплом оселю молодят.
Волею випадка в життя Нікіти Горєлова входить Лія Заєвська. Дівчина не поступила до інституту і мала нещастя бути схожою на колишню дружину кримінального авторитета, попасти на його очі. На Лію полюють бандити. Нікіта, як і належить герою, спасає дівчину і карає зловмисника.
Лія виросла в російській глибинці, куди восени і навесні можна добратися лише на вертольоті чи гусеничному тракторі. Вона здорова, вродлива. з чистими помислами. У її роді збереглася віра у родове дерево. З роду в рід передається предання: якщо стати під могутнім деревом і сильно закричати, то дерево тебе почує. Почне вібрувати й розхитувати небо. Приходять у рух небожителі. Найперше – родичі. Вони, звичайно, допоможуть. Нікіта в предання не вірить. Але йому серце підказало: Лія саме та дівчина, яка йому потрібна в ролі дружини.
Олігарх Боголюбов, у якого стосовно Нікіти далекоглядні плани, з рішенням свого похресника не згоден. Протягом багатьох серій олігарх робить підніжки Нікіті. А коли зрозумів, що повернути хлопця не може, то наказую збити автомобіль, в якому їдуть Нікіта з Лією. Та ще й так, щоб вони загинули. Велика вантажівка врізається в легке авто. Воно злітає в повітря, а потім перевертається. Валить дим. Нікіта, котрий дивом уцілів, витягує Лію. Проте дівчина не подає ознак життя. Тоді Нікіта кидається до дерева і кричить не своїм голосом. Стовбур похитнувся і завібрував. За ним ожили гілки та листя. Все дерево хиталося й світилося неземним світлом. Приїхала швидка допомога. Лікарі перемовляються: дівчина жива. На шаленій швидкості машина мчить до лікарні. Нікіта, оговтавшись, теж мчить ( на своїх нозах) на шаленій швидкості, доганяє кохану. От і увесь фільм.
Так де ж ложка дьогтю, яку пообіцяла в заголовку піднести авторка допису?
А ви, шановні, не зрозуміли?
Задумайтеся над таким.
Чому режисер (Ольга Перуновська), що насправді є бог і цар фільму, вибрав для хрещеного батька Нікіти, вкрай негативної, небезпечної особи, таке П.І.Б.: Боголюбов (коментувати не треба) Олександр(«захисник людей») Іванович («Божа благодать»)?
Чому дівчина, в якої чиста душа і яка виросла далеко від згубної для людини цивілізації, не читає молитви, потрапивши в біду, а звертається за допомогою до язичницьких сил? У фільмі досить переконливо й ефектно показано, як ці сили допомагають героям, приміром оберігають їх від переохолодження і навіть дарують життя.
Ми, християни, повинні дивитися в корінь всього, що нам підсовують. А найпильніше – в предмет, що має красиву целофанову обгортку.
До речі, на сторінці для обговорення фільмів редакція ставить вимогу: не піднімати релігійні питання. Що ж, неповерхові, такі, що думають, телеглядачі, заходять й на інші сайти. Залишу свій відгук там.