«Книга художника»

«Книга художника», артбук, арткнига, «авторська книга», «книга митця» – словосполучення одного смислового ряду.

Цікаво, що артбук з’явився в 70-х рр. ХХ ст. в США. Тобто його поява за часом і місцем не випадкова, бо припадає на роки завершення розвитку наборного тексту і початок комп’ютерної ери. Традиційний носій інформації – книгу, почали піддавати оцифровуванню. Тож творчі люди занепокоїлися. Їх лякає перспектива повного зникнення паперової книги. Адже упродовж тисячоліть від книги отримували й естетичне задоволення.

У розвинутих країнах «книга художника» добре представлена. Її можна замовити у книгозбірні, придбати чи ознайомитися на книжкових виставках і ярмарках. Жодна велика подія, пов’язана із книговиданням і друком, там не обходиться без колекції артбуків. В Україні «книга художника» все ще представлена не належно.

Активно популяризує артбуки Музей книги і друкарства України, зокрема його директор В. Г. Бочковська. Так, в 2010 і 2011 роках колекція таких книг була представлена під час фестивалю «Азбукове королівство Магів і Янголів». Цього року, а саме 24 лютого, відбулася церемонія відкриття великого виставкового проекту «Книга художника».
Керівник проекту Валентина Бочковська щиро дякувала Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» за підтримку ініціативи Музею щодо втілення в життя проекту. «Ми отримуємо велике задоволення від представлених на виставці книг і чекаємо на суголосне відчуття відвідувачів, поціновувачів книг. На прикладі цієї виставки хочемо зрозуміти, чим живуть сьогоднішні відвідувачі Музею, чого вони прагнуть. Запити відвідувачів допоможуть нам започаткувати нові форми роботи з книгою в музейному просторі. Сподіваємося, що такий проект стане гарним поштовхом до самопізнання, бо по його завершенні можна не лише отримати естетичне задоволення від артоб’єктів, але й самим стати безпосереднім учасником і творцем книги», – відзначила пані Валентина.
Запам’ятався емоційний виступ Віталія Мітченка, відомого художника і знавця книги: «Мы видим здесь великолепные, интересные макеты, замечательное сочетание бумаги разной фактуры, шрифтов, материалов для украшений. Они свидетельствуют о высоком профессиональном росте художников. Представлена книга-яблоко, книга-кокос, книга на тележке. А почему бы и нет? Ведь Каменную могилу тоже воспринимают как книгу. Ведь рисунки на ее стенах рассказывают о прошлом нашей земли».

Тоді ж відбулася презентація каталогів «Книга художника» та «Майбутнє паперу» – спільний з російськими художниками міжнародний проект «12  12».

Частина робіт презентувала українських художників. Серед них назвемо Романа Андрійовського, Вікторію Ковальчук, Віталія Мітченка, Володимира Гавроша, Катерину Бруєвич, Богдана Поліщука, Ірину Николин, Олесю Пилипенко, Юлію Поліщук, Анатоля Степаненка, Юлію Табенську. Деякі книги створені у співпраці. Так, у рамках проекту «Творче читання» (Львів) побачили світ книги «Джалапіта» і «Квіти маленької Іди». Оригінальні книги, виготовлені в веб-майстерні Рути Коршуновою. Як куратор проекту «RUTABOOK» книги Рути, Коршунова самотужки виготовляє папір. Далі над цим папером чаклують художники (до речі, живуть в різних країнах). Відвідувачі отримали задоволенням від робіт Асі Александрової та Віталія Ільїна (Санкт-Петербург, Росія), Ольги Газе (Київ, Україна), Азарія Горчакова (Якутія, Росія), Артема Огурцова (Москва, Росія), інших художників.

Виставковий проект «Книга художника» набув вельми широкого розголосу. Адміністрація Музею, зваживши на численні просьби, продовжила термін його дії до 18 травня. Важливо, що представлені експонати викликали інтерес як у професійної, так і широкої публіки. За час дії виставки було проведено велику кількість майстер-класів із виготовлення паперу ручного литва (проводили Наталія Глоба, Ганна Сокиріна, Вікторія Белиба). Усіх бажаючих виготовити власноруч книгу вчили Катерина Бруєвич із Оленою Рачковською. Майстер-класи дали можливість глядачам перевтілитися в творців книги, що загорілися бажанням створити власні шедеври-манускрипти, передати їх у вічність.

Змістовну доповідь про історію «книги художника» підготувала співробітник Музею, член Національної спілки художників України Катерина Бруєвич. Доповідач популяризувала «книгу художника» як мистецьку практику, що перебуває в одній площині з живописом, відео, скульптурою. Також представила різні погляди на авторську книгу, різні концепції та підходи до уявлення про нею.

Виставковий проект «Книга художника», як вельми цікавий, сприяв більшій відкритості Музею. Серед відвідувачів збільшилася кількість молодшого покоління. А ще названий проект змістив акцент музейної роботи: від збереження експонатів до передачі знань, розвитку мислення відвідувачів, їхньої креативності.

…Бачили б ви, як діти реагували на артбуки! Те, як їх манила незвична форма книги, саморобний, із нерівною структурою папір, загадкові знаки, малюнки. Пальчики самохіть тягнулися до експонату. Бодай торкнутися його, «заглянути всередину». І тільки папірець із застережним написом «Прохання цей експонат не чіпати» охороняв книгу від надмірної цікавості. Ба, величезну таїну містить книга, виготовлена всього-на-всього в одному примірнику. Її не купиш, не візьмеш у бібліотеці.
Принагідно згадаймо про таємничий ореол, що огортав кожну рукописну книгу, створену в ХІ – ХІІІ ст. в Київській Русі. Хоча книг тоді існувало не мало (за підрахунками вчених – 140 тис. томів), однак обмежене коло людей їх бачили, розглядали ілюстрації. Книги в давні часи боготворили. Тільки посвячені могли створювати книгу, брати їх в руки, читати. Ось чому початки «книги художника» дослідники пов’язують із рукописною книгою.

«Книгою художника» зазвичай називають мистецький об’єкт, у створенні якого використано форму книги. Однак через розмитість такого трактування цим словосполученням часто позначають найрізноманітніші результати творчої діяльності: від видань із оригінальним художньо-технічним оформленням до мистецьких рукотворів і навіть скульптурних об’єктів», – пояснює дослідник модерної книги Галина Листвак.

Цікаво, що артбук з’явився в 70-х рр. ХХ ст. в США. Тобто його поява за часом і місцем не випадкова, бо припадає на роки завершення розвитку наборного тексту і початок комп’ютерної ери. Традиційний носій інформації – книгу, почали піддавати оцифровуванню. Тож творчі люди занепокоїлися. Їх лякає перспектива повного зникнення паперової книги. Адже упродовж тисячоліть від книги отримували й естетичне задоволення.

У розвинутих країнах «книга художника» добре представлена. Її можна замовити у книгозбірні, придбати чи ознайомитися на книжкових виставках і ярмарках. Жодна велика подія, пов’язана із книговиданням і друком, там не обходиться без колекції артбуків. В Україні «книга художника» все ще представлена не належно.

Активно популяризує артбуки Музей книги і друкарства України, зокрема його директор В. Г. Бочковська. Так, в 2010 і 2011 роках колекція таких книг була представлена під час фестивалю «Азбукове королівство Магів і Янголів». Цього року, а саме 24 лютого, відбулася церемонія відкриття великого виставкового проекту «Книга художника».
Керівник проекту Валентина Бочковська щиро дякувала Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» за підтримку ініціативи Музею щодо втілення в життя проекту. «Ми отримуємо велике задоволення від представлених на виставці книг і чекаємо на суголосне відчуття відвідувачів, поціновувачів книг. На прикладі цієї виставки хочемо зрозуміти, чим живуть сьогоднішні відвідувачі Музею, чого вони прагнуть. Запити відвідувачів допоможуть нам започаткувати нові форми роботи з книгою в музейному просторі. Сподіваємося, що такий проект стане гарним поштовхом до самопізнання, бо по його завершенні можна не лише отримати естетичне задоволення від артоб’єктів, але й самим стати безпосереднім учасником і творцем книги», – відзначила пані Валентина.
Запам’ятався емоційний виступ Віталія Мітченка, відомого художника і знавця книги: «Мы видим здесь великолепные, интересные макеты, замечательное сочетание бумаги разной фактуры, шрифтов, материалов для украшений. Они свидетельствуют о высоком профессиональном росте художников. Представлена книга-яблоко, книга-кокос, книга на тележке. А почему бы и нет? Ведь Каменную могилу тоже воспринимают как книгу. Ведь рисунки на ее стенах рассказывают о прошлом нашей земли».

Тоді ж відбулася презентація каталогів «Книга художника» та «Майбутнє паперу» – спільний з російськими художниками міжнародний проект «12  12».

Частина робіт презентувала українських художників. Серед них назвемо Романа Андрійовського, Вікторію Ковальчук, Віталія Мітченка, Володимира Гавроша, Катерину Бруєвич, Богдана Поліщука, Ірину Николин, Олесю Пилипенко, Юлію Поліщук, Анатоля Степаненка, Юлію Табенську. Деякі книги створені у співпраці. Так, у рамках проекту «Творче читання» (Львів) побачили світ книги «Джалапіта» і «Квіти маленької Іди». Оригінальні книги, виготовлені в веб-майстерні Рути Коршуновою. Як куратор проекту «RUTABOOK» книги Рути, Коршунова самотужки виготовляє папір. Далі над цим папером чаклують художники (до речі, живуть в різних країнах). Відвідувачі отримали задоволенням від робіт Асі Александрової та Віталія Ільїна (Санкт-Петербург, Росія), Ольги Газе (Київ, Україна), Азарія Горчакова (Якутія, Росія), Артема Огурцова (Москва, Росія), інших художників.

Виставковий проект «Книга художника» набув вельми широкого розголосу. Адміністрація Музею, зваживши на численні просьби, продовжила термін його дії до 18 травня. Важливо, що представлені експонати викликали інтерес як у професійної, так і широкої публіки. За час дії виставки було проведено велику кількість майстер-класів із виготовлення паперу ручного литва (проводили Наталія Глоба, Ганна Сокиріна, Вікторія Белиба). Усіх бажаючих виготовити власноруч книгу вчили Катерина Бруєвич із Оленою Рачковською. Майстер-класи дали можливість глядачам перевтілитися в творців книги, що загорілися бажанням створити власні шедеври-манускрипти, передати їх у вічність.

Змістовну доповідь про історію «книги художника» підготувала співробітник Музею, член Національної спілки художників України Катерина Бруєвич. Доповідач популяризувала «книгу художника» як мистецьку практику, що перебуває в одній площині з живописом, відео, скульптурою. Також представила різні погляди на авторську книгу, різні концепції та підходи до уявлення про нею.

Виставковий проект «Книга художника», як вельми цікавий, сприяв більшій відкритості Музею. Серед відвідувачів збільшилася кількість молодшого покоління. А ще названий проект змістив акцент музейної роботи: від збереження експонатів до передачі знань, розвитку мислення відвідувачів, їхньої креативності.

…Бачили б ви, як діти реагували на артбуки! Те, як їх манила незвична форма книги, саморобний, із нерівною структурою папір, загадкові знаки, малюнки. Пальчики самохіть тягнулися до експонату. Бодай торкнутися його, «заглянути всередину». І тільки папірець із застережним написом «Прохання цей експонат не чіпати» охороняв книгу від надмірної цікавості. Ба, величезну таїну містить книга, виготовлена всього-на-всього в одному примірнику. Її не купиш, не візьмеш у бібліотеці.
Принагідно згадаймо про таємничий ореол, що огортав кожну рукописну книгу, створену в ХІ – ХІІІ ст. в Київській Русі. Хоча книг тоді існувало не мало (за підрахунками вчених – 140 тис. томів), однак обмежене коло людей їх бачили, розглядали ілюстрації. Книги в давні часи боготворили. Тільки посвячені могли створювати книгу, брати їх в руки, читати. Ось чому початки «книги художника» дослідники пов’язують із рукописною книгою.